Деякі пункти «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконними і недійсними
Для реалізації ст. 87 ЗУ «Про іпотеку» та можливості винесення виконавчого напису нотаріусом, Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 26 червня 1999 року, було затверджено «Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Постановою Кабінету Міністрів України № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни. Одним з змін стало доповнення «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» пунктами 11 стягнення за іпотечними договорами, 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», 12 «стягнення заборгованості по аграрним розписках ». Пунктом 2 було надано можливість банкам і іншим фінансовим організаціям стягувати з позичальників за кредитними договорами грошову заборгованість у позасудовому порядку, звертаючись до нотаріуса з передбаченими документами.
Київським апеляційним адміністративним судом своєю постановою від 22.02.2017 року було визнано Постанову Кабінету Міністрів України № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» незаконною і недійсною.
Дана постанова набрала законної сили, але була оскаржено до Вищого Адміністративного суду України, та за наслідками касаційного розгляду рішення апеляційного суду залишено в силі.
Роблячи з цього висновок, тепер виконавчим написом нотаріуса не можна стягнути кредитну заборгованість у готівці за кредитним договором. А тим, у кого вже стягується на підставі виконавчого напису нотаріуса, це буде підставою для його скасування (визнання таким, що не підлягає виконанню), так як судом Постанову КМУ № 662 було визнано недійсним з моменту її прийняття.
Але для повноти інформації потрібно також відзначити, що вищезазначені постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року були оскаржені в новий Верховний суд. Провадження передано на розгляд Великої палати Верховного суду, яким було прийнято справу до розгляду.
З постановою КААС від 22.02.2017 року можна ознайомитися за посиланням «http://reyestr.court.gov.ua/Review/65037659».