Залишення позову без розгляду в зв’язку з затягуванням розгляду справи позивачем

Дуже часто стається, що позивач звернувся до Вас з позовом, суд відкрив провадження у такій справі, призначив її слухання. Ви, як відповідач, підготували свою стратегію захисту у даному спорі, подали відзив, з ним ще купу клопотань та доказів. Позивач не очікуючи таких Ваших дій, можливо розуміючи можливий програш або розгубившись у правильності своїх дій починає не з’являтись у судові засідання. Подає до суду клопотання про відкладення розгляду справи не надаючи відповідних доказів необхідності відкладення розгляду справи (дуже часто такі безпідставні клопотання люблять подавати представники банків, колекторських компаній, фінансових установ, товариств з надання комунальних послуг). Такими діями позивач намагається в подальшому всіляко затягнути розгляд справи, чим порушує права інших учасників справи на своєчасний розгляд справи.

Новим Цивільним процесуальним законодавством України безпідставне затягування розгляду справи визначене, як зловживання стороною процесуальними правами, за  наслідками усунення якого суд може розглянути позов без участі позивача за певних умов, залишити позовну заяву без розгляду або притягнути порушника до майнової відповідальності.  

В цій статті хотів би відзначити такий спосіб захисту відповідача, як залишення позовної заяви без розгляду.

Ще з часів Римського права існував обов’язок позивача з’являтись до суду. На той час у Римі справи розглядались у закритих судових засідання за участю сторін та почесних гостів. У разі нез’явлення позивача розгляд справи припинявся, за неявки позивача справа розглядалась без нього.

Таке правило існує в багатьох сучасних правових системах різних країн, а також перейшло і до сучасного процесуального законодавства України.

Цивільним процесуальним законодавством встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавством встановлюється, що позивач несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням ним певних процесуальних дій. Обов’язком суду є запобігання зловживанню позивачем його правами. Суд зобов’язаний вживати заходів для виконання ним його обов’язків.

Позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач чи його представник повинен добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання ними їх процесуальними правами не допускається.

У випадку зловживання процесуальними правами позивачем суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зверніть особливу увагу на те, що розгляд справи та винесення судом  рішення за умови подання заяви про розгляд справи без участі позивача можливий тільки тоді коли НЕЗ’ЯВЛЕННЯ ПОЗИВАЧА НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ. Так, якщо позивачем і буде подано вказану заяву, але за вашими доводами або з особистої думки, судом буде вирішено, що даний позов може бути розглянутий тільки за особистої явки позивача (представника), та позивач все одно не з’являється в судові засідання, суд зможе також залишити позовну заяву без розгляду.

Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Європейським судом з прав людини викладено висновки з яких можливо встановити, що межі розумних строків у цивільних справах встановлюються залежно від правової та фактичної складності справи, поведінки заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, поведінки органів державної влади в тому числі і суду, характер процесу та його значення для заявника (справи “Федіна проти України”, “Смірнова проти України”, “Матіка проти Румунії”, “Літоселітіс проти Греції” від 05 лютого 2004 року та інші)

Окремо необхідно зазначити справу Європейського суду з прав людини Unión Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії) в § 35 якої викладається, що заявник має демонструвати суду належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень.

До того ж в рішенні ЄСПЛ по справі «Каракуця проти України» викладено висновок, що позивач як сторона судової справи зобов’язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням справи за її участю, добросовісно керуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Отже, якщо склалися такі обставини і вам вигідно залишити позов без розгляду можете просити про таке суд.

Recent Posts

Leave a Comment

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search